Середня зона обличчя — не одна кістка. Сюди входять верхня щелепа, виличні кістки, нижні стінки очниць і частина носового комплексу. Якщо змінюється положення хоча б одного елемента, наслідок може бути помітний не лише в дзеркалі: іноді порушується прикус, носове дихання, чутливість щоки або положення ока.
Деформація середньої зони обличчя може бути однобічною або симетричною. У першому випадку частіше помітна різниця між правою та лівою половинами обличчя. У другому — верхня щелепа або виличний комплекс можуть бути зміщені відносно нижньої третини.
Один пацієнт звертає увагу на “запалу” щоку. Інший помічає, що після давньої травми зуби змикаються інакше. Буває й так, що головною скаргою стає двоїння в очах або оніміння ділянки під оком.Тому корекція починається не з вибору операції. Спочатку потрібно знайти кісткову причину зміни.
Середня третина розташована між нижніми повіками та верхніми зубами. Зміни тут можуть охоплювати верхню щелепу, вилицю, дно очниці, перенісся або кілька ділянок одночасно.
Деформація верхньої щелепи часто впливає на прикус. Верхні зуби можуть розташовуватися надто далеко позаду, попереду або асиметрично відносно нижніх. Ортодонтичне лікування здатне перемістити зуби, але не завжди може змінити положення самої кістки.

При зміні виличного комплексу зазвичай страждає проєкція щоки. З одного боку вона виглядає пласкішою, нижній край очниці може втратити симетрію, а підочноямковий нерв — давати знижену чутливість у зоні щоки, крила носа чи верхньої губи.
Асиметрія середньої зони обличчя не завжди означає, що оперувати потрібно всю ділянку. Іноді основна проблема зосереджена лише у виличній кістці або верхній щелепі. Це з’ясовують на КТ.
Одна з частих причин — неправильно зрощений перелом. Після первинного набряку положення кісток оцінити складно, а з часом зміщений фрагмент закріплюється. Так формується посттравматична деформація середньої зони обличчя.
Інший варіант — особливість розвитку лицевого скелета. Верхня щелепа може відставати в рості, одна сторона — розвиватися інакше за другу. Такі зміни нерідко стають виразнішими після завершення активного росту.
Рідше реконструкція потрібна після попередніх операцій, видалення патологічного утворення або втрати частини кісткової опори. Це вже не стандартна ортогнатична ситуація: до переміщення кістки може додаватися відновлення дефекту.
Прийом не починається зі слів “яку операцію ви хочете”. Спочатку лікар слухає, що саме змінилося: зовнішність, прикус, жування, дихання, зір чи чутливість.
Далі порівнюють праву й ліву половини обличчя, перевіряють відкривання рота, положення верхньої щелепи та контакт зубів. Якщо є скарги з боку очей, оцінюють їхні рухи та положення. При порушенні носового дихання до планування може долучатися отоларинголог.
КТ дає просторову картину. На ній видно, чи зміщена верхня щелепа, де проходить стара лінія перелому, як розташовані вилиці та стінки очниць. Фотографії й цифрові моделі прикусу додають те, чого не показує сама кістка: пропорції м’яких тканин і співвідношення зубних рядів.
Якщо потрібен щелепно-лицевий хірург у Києві, на консультацію варто взяти попередні КТ, виписки та дані про вже проведені операції. Навіть старий знімок може показати, коли саме виникла зміна.
Дві асиметрії, схожі на фотографії, можуть мати різне походження. У першого пацієнта вилична кістка зміщена назад. У другого кістки розташовані правильно, але бракує м’яких тканин. Одна операція їм не підійде.
Під час цифрового планування фрагменти можна переміщувати на тривимірній моделі. Для однобічної деформації здоровий бік іноді використовують як орієнтир і дзеркально відтворюють його контур. Потім перевіряють, чи не конфліктує нове положення з прикусом, очницею або носовими структурами.

За цифровим планом можуть виготовляти хірургічні шаблони, індивідуальні пластини чи імплантати. Це особливо корисно, коли анатомія вже змінена попередньою травмою або операцією.
Корекція деформації середньої зони обличчя — це не назва однієї техніки.
Якщо основна проблема полягає в положенні верхньої щелепи та прикусі, хірург може планувати остеотомію з переміщенням кістки. Нове положення фіксують невеликими титановими пластинами й гвинтами. Доступ часто проходить усередині рота.
При посттравматичній зміні виличного комплексу може знадобитися повторне позиціонування кістки або відновлення її контуру. Дефект дна очниці іноді закривають спеціальним імплантатом. Якщо власної кістки бракує, до плану додають трансплантат.
М’які тканини поводяться не як кісткова модель на екрані. Після відновлення каркаса їм потрібен час, щоб зайняти нове положення. Через це остаточну оцінку симетрії не роблять у перші тижні, а додаткову м’якотканинну корекцію — якщо вона справді потрібна — можуть перенести на окремий етап.
Значну реконструкцію зазвичай проводять під загальною анестезією. Тривалість перебування в клініці залежить від обсягу операції та самопочуття пацієнта.
Набряк часто найбільш помітний приблизно на другу добу, після чого починає спадати. Проте обличчя не набуває остаточного контуру за тиждень: залишкові зміни можуть зберігатися довше.
Після переміщення верхньої щелепи тимчасово бувають закладеність носа, знижена чутливість верхньої губи та складність із широким відкриванням рота. Раціон на початку м’який. Навантаження на щелепу повертають поступово, за схемою хірурга.
Гігієна в цей період трохи незручна, але пропускати її не можна. Для очищення часто використовують маленьку м’яку щітку та призначене лікарем полоскання.
Запит корекція середньої зони обличчя ціна не описує конкретну операцію. В одному випадку потрібно перемістити верхню щелепу. В іншому — відновити вилицю, дно очниці та додати індивідуальний імплантат. Вартість у них буде різною.
На суму впливають кількість анатомічних зон, вид фіксації, кістковий матеріал, індивідуальні конструкції, анестезія та стаціонарне лікування.
Консультація щелепно-лицевого хірурга в UKRMED коштує 1000 грн. Ціну реконструкції визначають після КТ та цифрового планування. Послугу можна знайти за запитами реконструкція середньої зони обличчя Київ і корекція деформації середньої зони обличчя UKRMED.
Не завжди. Деформація може впливати на прикус, жування, носове дихання, чутливість або положення ока. Якщо функціональних порушень немає, головною причиною звернення справді може бути асиметрія.
Для первинної оцінки він може бути корисним, але складну деформацію планують за тривимірним дослідженням. КТ показує положення верхньої щелепи, виличних кісток та стінок очниць.
Якщо корекція зачіпає верхню щелепу та прикус, може знадобитися ортодонтична підготовка. При ізольованій посттравматичній деформації вилиці брекети зазвичай не вирішують основної проблеми.
Багато доступів виконують через порожнину рота. Для роботи з очницею або вилицею іноді потрібен інший доступ, який хірург планує з урахуванням природних складок. Точне розташування розрізів обговорюють до операції.
Не одразу після зменшення основного набряку. Кістка фіксується в новому положенні швидко, а м’які тканини адаптуються поступово. Реальний контур оцінюють через кілька місяців.
Такі операції проводять, але стара деформація потребує детального планування. Кістка вже зрослася в неправильному положенні, а м’які тканини адаптувалися до нього. Через це пізня реконструкція зазвичай складніша за первинне лікування перелому.
Дякуємо!
Ми зв’яжемося з вами
для підтверждення запису!
Сталася помилка.
Будь ласка спробуйте повторити трохи пізніше.
Дякуємо!
Ми зв’яжемося з вами
для підтверждення запису!
Сталася помилка.
Будь ласка спробуйте повторити трохи пізніше.
Дякуємо!
Ми зв’яжемося з вами
для підтверждення запису!
Сталася помилка.
Будь ласка спробуйте повторити трохи пізніше.