Репозиція, МОС нижньої щелепи в області кута тіла

У UKRMED у Києві репозицію та металоостеосинтез нижньої щелепи застосовують при переломах, де уламки в ділянці кута або тіла змістилися і потребують стабільної фіксації. Перед операцією оцінюють прикус, положення фрагментів на знімках і характер самого перелому.

Перелом у ділянці кута нижньої щелепи не завжди виглядає особливо складним зовні. Набряк може бути помірним, рот відкривається — нехай і з болем. А от зуби вже змикаються інакше. Причина в механіці. До нижньої щелепи прикріплені сильні жувальні м’язи. Після перелому вони продовжують тягнути окремі фрагменти, і навіть невелике зміщення в області кута або тіла може змінити прикус.

Якщо уламки нестабільні, одного очікування на зрощення недостатньо. Їх потрібно повернути у правильне положення, а потім зафіксувати.

Чим особливі переломи кута та тіла нижньої щелепи

Тіло нижньої щелепи — це ділянка, де розташована значна частина нижнього зубного ряду. Далі воно переходить у кут, після якого кістка піднімається до гілки щелепи.

Для хірурга ця анатомія має практичне значення. Один уламок може зміститися всередину, інший — трохи повернутися під дією м’язів. Іноді різниця на КТ становить зовсім небагато, але при спробі зімкнути зуби пацієнт відчуває її одразу.

Тому при переломі нижньої щелепи оцінюють не лише саму лінію пошкодження. Важливо зрозуміти, чи збережена довжина щелепи, як стоять уламки і чи можна відновити звичний прикус.

Що таке МОС нижньої щелепи

МОС — це металоостеосинтез: фіксація кісткових фрагментів металевою системою після їх репозиції. Під час операції хірург отримує доступ до зони перелому, зіставляє уламки та перевіряє їх положення. Після цього використовуються пластини й гвинти, які утримують кістку в заданій позиції. 

Остеосинтез нижньої щелепи потрібен не для того, щоб пластина «зростила» кістку. Загоєння відбувається природним шляхом. Металева конструкція виконує іншу роботу — не дозволяє правильно встановленим фрагментам повторно зміститися під навантаженням.

Як планують репозицію

До операції лікар порівнює кілька речей одночасно: клінічний прикус, положення зубів, локалізацію перелому та зображення кістки.

При складнішій травмі особливо корисна КТ щелепи. На ній видно напрямок зміщення, кількість уламків і те, як перелом проходить відносно коренів зубів та нижньощелепного каналу. Є й проста клінічна перевірка — зуби.

Якщо до травми вони змикалися нормально, їхнє правильне співвідношення стає одним із орієнтирів під час репозиції нижньої щелепи. Саме тому хороший результат — це не лише рівна пластина на контрольному знімку. Пацієнт має отримати щелепу, яка знову правильно працює.

Коли може знадобитися металоостеосинтез

Не кожен перелом кута або тіла автоматично означає операцію. Якщо фрагменти стабільні, значного зміщення немає, а прикус збережений, лікар може розглядати іншу тактику.

МОС нижньої щелепи частіше потрібен там, де уламки рухливі, розійшлися або повернулися відносно один одного. Окрема ситуація — кілька переломів одночасно. Тоді частина щелепи може фактично поводитися як окремий рухомий сегмент.

У таких випадках пряма репозиція та фіксація пластинами дають хірургу більше контролю над положенням кістки.

Що відбувається після операції

У перші дні залишається набряк, жування обмежують, а їжа зазвичай стає м’якішою. Наскільки швидко можна повертати звичайне навантаження, залежить від стабільності фіксації та характеру перелому.

На контрольних оглядах лікар дивиться не лише на рану. Перевіряють прикус, відкривання рота, чутливість нижньої губи, біль і загальну функцію щелепи. За потреби оцінюють і контрольні знімки. Поступове повернення рухів важливе, але поспішати з твердою їжею тільки тому, що біль уже майже минув, не варто.

Репозиція та металоостеосинтез у UKRMED

У UKRMED у Києві тактику при переломі кута або тіла нижньої щелепи визначають після огляду та візуалізації.

Щелепно-лицева хірургія в цьому випадку вирішує конкретне завдання: повернути зміщені фрагменти у функціональне положення та забезпечити їм достатню стабільність для зрощення.

Якщо після травми змінився прикус, нижня щелепа стала рухатися незвично або з’явилося оніміння губи, варто оцінювати не тільки зовнішній набряк. Такі ознаки можуть бути пов’язані з положенням самого перелому.