У UKRMED у Києві репозицію та металоостеосинтез скуло-орбітального комплексу застосовують при травмах середньої зони обличчя, коли вилична кістка, край орбіти або сусідні фрагменти змістилися. Під час планування оцінюють КТ кісток обличчя, симетрію, положення уламків і симптоми з боку орбіти.
Після удару в середню зону обличчя набряк інколи приховує майже все. Щока здається просто забитою, око — запухлим. Але через кілька годин або наступного дня з’являються деталі, які вже складно списати на звичайний синець.
Наприклад, двоїння при погляді вгору. Оніміння щоки або верхньої губи. Одна вилична зона виглядає трохи пласкішою за іншу. Так може проявлятися перелом скуло-орбітального комплексу зі зміщенням.
Вилична кістка працює не сама по собі. Вона формує контур щоки, бере участь у будові краю орбіти та з’єднується з іншими кістками середньої зони обличчя. Тому один перелом може одночасно впливати на кілька речей: форму щоки, положення очної ямки, нижній край орбіти та виличну дугу.
Саме через це зовні невелике зміщення іноді має помітний функціональний ефект. Один фрагмент може піти назад. Інший — повернутися. На обличчі з’являється асиметрія, а пацієнт може помітити, що око рухається не так вільно, як до травми.
Огляду тут недостатньо. Набряк змінює контури, а частина переломів проходить у ділянках, які неможливо нормально оцінити пальпацією. Тому при таких травмах важливу роль відіграє КТ кісток обличчя.
На зображеннях видно, де проходять лінії перелому, наскільки зміщена вилична кістка, чи зачеплений край або нижня стінка орбіти. Окремо лікар звертає увагу на підочноямковий канал. У ньому проходить нерв, що відповідає за чутливість щоки, частини носа та верхньої губи. Саме тому після такої травми оніміння в цій зоні — не рідкість.
Репозиція — це повернення зміщених кісткових фрагментів у положення, максимально близьке до їх анатомічного. Тут недостатньо просто «підняти вилицю». Хірург має відновити проєкцію щоки, співвідношення країв орбіти та положення фрагментів у кількох анатомічних точках.
Невелика помилка може залишитися помітною вже після того, як набряк повністю зійде. Саме тому результат оцінюють не за одним фрагментом, а за геометрією всієї середньої зони обличчя.
Після репозиції уламки мають залишатися стабільними. Якщо перелом нестабільний або фрагменти схильні повторно зміщуватися, застосовують МОС — металоостеосинтез скуло-орбітального комплексу. Для фіксації можуть використовувати титанові пластини та гвинти.
Їхнє завдання — утримувати кістку в положенні, яке було відновлене під час операції. Кількість точок фіксації залежить від конкретної травми. Один перелом може потребувати мінімальної стабілізації, інший — фіксації у кількох ділянках.
При переломах цієї зони лікар обов’язково оцінює й орбіту. Якщо пошкоджена її нижня стінка, можуть виникати диплопія, обмеження руху ока або зміна його положення. Але перелом орбіти не означає автоматично її реконструкцію.
Спочатку потрібно зрозуміти розмір дефекту, положення тканин і клінічні симптоми. Якщо реконструкція потрібна, це вже окрема частина операції. Так ми не змішуємо дві різні задачі: фіксацію скуло-орбітального комплексу та відновлення стінки орбіти.
У перші дні набряк може навіть тимчасово збільшитися. Оніміння щоки також не завжди зникає одразу. На контрольних оглядах оцінюють симетрію обличчя, рухи очей, чутливість, стан післяопераційної ділянки та положення кісткових структур.
Навіть якщо біль уже невеликий, остаточний результат по контуру обличчя оцінюють після того, як значна частина набряку зійшла.
У UKRMED у Києві тактика при переломі скуло-орбітального комплексу визначається після огляду та КТ. Для щелепно-лицевого хірурга головне питання не тільки в тому, чи є перелом. Важливіше — що саме змістилося і чи впливає це на контур обличчя, орбіту, нерв або функцію ока.
Якщо після травми з’явилися двоїння, оніміння щоки, виражена асиметрія або зміна положення ока, таку травму варто оцінити окремо, а не чекати лише зменшення набряку.
Це травма виличної кістки та сусідніх структур, які формують середню зону обличчя й частину орбіти.
МОС — це металоостеосинтез. Після репозиції фрагменти стабілізують пластинами та гвинтами.
У зоні перелому проходить підочноямковий нерв. Його подразнення або пошкодження може змінити чутливість щоки, верхньої губи та частини носа.
Ні. Рішення залежить від зміщення уламків, асиметрії, стану орбіти та функціональних симптомів.
Ні. Необхідність реконструкції визначають за КТ і клінічними ознаками, зокрема положенням ока та його рухливістю.
Від складності перелому, кількості зон фіксації, необхідності реконструкції орбіти, системи пластин і загального обсягу лікування.
Дякуємо!
Ми зв’яжемося з вами
для підтверждення запису!
Сталася помилка.
Будь ласка спробуйте повторити трохи пізніше.
Дякуємо!
Ми зв’яжемося з вами
для підтверждення запису!
Сталася помилка.
Будь ласка спробуйте повторити трохи пізніше.
Дякуємо!
Ми зв’яжемося з вами
для підтверждення запису!
Сталася помилка.
Будь ласка спробуйте повторити трохи пізніше.
